Висвітлення теоретичних питань про ПШЕНИЦЮ ОЗИМУ та наші РЕКОМЕНДАЦІЇ

Висвітлення теоретичних питань про ПШЕНИЦЮ ОЗИМУ та наші РЕКОМЕНДАЦІЇ

 Консультація агронома 0861464

1.Основний обробіток ґрунту для пшениці озимої залежно від попередника

Основним завданням обробітку є достатнє осідання ґрунту та збереження вологи до сівби пшениці, поліпшення режиму живлення, боротьба з бур'янами, запобігання ураженню рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив тощо. Ґрунт - головний резервуар і природне середовище проживання мікроорганізмів, які беруть участь у процесах його формування та самоочищення, а також у кругообігу речовин (азоту, вуглецю, сірки, заліза) в природі. Крім неорганічних речовин, ґрунт складається з органічних сполук, що утворюються в результаті загибелі і розкладанні живих істот. Склад мікрофлори ґрунту різноманітний і включає переважно спороутворюючі бактерії, актиноміцети, спірохети, архебактерии, найпростіші, синьо-зелені водорості, мікоплазми, гриби і віруси. Склад мікрофлори залежить від виду ґрунту, способів його  обробітку, вмісту органічних речовин, вологості, кліматичних умов та інших причин.

 Рано весною, коли ґрунт достиг фізичної стиглості проводять боронування. Після боронування - культивацію, щоб знищити бур’ян, якщо немає бур'яну, бажано проводити боронування. Якщо попередник бобові культури, то проводимо дискування і передпосівну культивацію.

Під основний обробіток ґрунту  для  покращення його структури,  деструкції рослинних рештків, насичення мінеральними  речовинами, поліпшення мікрофлори, тобто її хімічного стану, збереження вологи тощо, фірмою «Імпторгсервіс» був розроблений препарат «Деймос». Застосування препарату "Деймос" при внесенні в ґрунт направлено, перш за все, на: структурування ґрунту, його  хімічного складу; інтенсивне відновлення і регулювання природної біоти в ґрунті; оптимізацію процесів мініралізаціі залишків і додаткового накопичення гумусу, яка в 2,5 рази прискорює процеси утворення сполук азоту в ґрунті; підвищення температури ґрунту навесні (за рахунок роботи бактерій), більш ранній початок вегетаційних процесів та ефективне використання ґрунтової вологи; протидія патогенним організмам; підвищення ефективності застосування мінеральних добрив. Бактерії, що мешкають в ґрунті підсилюють коефіцієнт використання азоту і фосфору. Можливе зниження норм внесення добрив до 10-20%, тим самим, знижуючи витрати виробництва.

Істотним лімітуючим фактором багатьох регіонів є наявність вологи в ґрунті. Завдяки комплексу речовин, з яких складається препарат "Деймос", дозволяє використовувати його не дочікуючись опадів, тобто вносити у сухий ґрунт. Досить розвести його в 200 л води, додати 20 кг азотних добрив (селітра, карбамід, КАС) і розчин готовий до застосування.

2.Вимоги до передпосівного обробітку ґрунту для пшениці озимої

Передпосівний обробіток ґрунту - один з найважливіших ланок технології вирощування. Основним завданням обробітку ґрунту є створення структурно - агрегатного складу посівного шару. У посівному дрібно грудочкуватому шарі ґрунту по­винні переважати ґрунтові частинки діаметром 1-3 мм (в основ худорлявому) 1-1,5 мм). Наявність грудок більше 8 см не допускається. Все це забезпечує добрий контакт насіння з ґрунтом і дружні, од­ночасні сходи. Дрібно грудочкувата структура орного шару покра­щує забезпеченість ґрунту водою і сприяє розвитку сильної коре­невої системи, добрій зимівлі і росту рослин у весняно-літній період. Поверхня ґрунту має бути також добре вирівняною. Передпосівний обробіток ґрунту і сівба - це єдиний технологічний процес. Розрив між ними повинен бути мінімальним - не більше 0,5 - 1 годин. Поле при цьому не встигає пересохнути і насіння лягає увологий ґрунт.

3. Особливості підготовки насіння до сівби пшениці озимої

Знезараження посівного матеріалу і захист сходів від хвороб має велике значення у формуванні потенціалу майбутнього врожаю. Для протруєння насіння пшениці озимої зі зволоженням або водними суспензіями (10 -   12 л/т) проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння, снігової плісняви, септоріозу, піренофорозу найкраще використовувати протруйник спільно з БС «Дефенс-С» + 600 г карбаміду (на 6 т). Цей прийом забезпечує: до 98% схожості насіння; поліпшення мінерального живлення, забезпечення рослин доступними формами азоту, фосфору і калію на початкових етапах розвитку культури; стимулює розвиток кореневої системи і рослини в цілому; активізацію фізіологічних процесів в рослині; за рахунок амінокислот, при різких температурних перепадах, повітрянопроникна плівка захищає їх від перегріву і пересихання до 60 днів, але при цьому всі речовини, які входять в суміш, добре утримуються на поверхні насіння; збільшення корисної мікрофлори та підвищення біологічної активності в ризосфері рослин; поліпшення врожайності та якості продукції. Використання бакової суміші дозволяє якісно підготувати насіння до посіву і скоротити застосування основних мінеральних добрив. При нестачі коштів у господарстві фірма рекомендує скоротити дозу протруйника на 30-40%, але при цьому використати якісні оригінальні препарати.

Протруювати насіння цілком можливо безпосередньо перед сівбою. Таким чином, можна уникнути організаційних ускладнень, пов’язаних зі зберіганням протруєного зерна.

4. Норми, строки внесення фосфорних і калійних добрив під пшеницю озиму за інтенсивною технологією

Повну норму фосфорних і калійних добрив необхідно вносити під основний обробіток (20-40кг д.р.) – нітроамофоска, амофос. Перенесення цих добрив для осіннього чи весняного підживлення набагато знижує їх ефективність. Краще вносити добрива під оранку, тоді вони перемішуються з шаром ґрунту на глибину ора­нки від 5-10 до 22-25 см. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої системи, проникненню її на більшу глибину в початкових фазах росту і підвищенню зимостійкості рослин. Для отримання стабільних врожаїв фірма рекомендує використовувати препарат  «Антиcтрес» в дозі 1,7 кг/га для позакореневого підживлення рослин озимих зернових культур в фазі кущення, перед початком закінчення ними осінньої вегетації. За рахунок цього агрозаходу відбувається зростання вмісту фосфору та калію в клітинах рослин, підвищується морозо – та зимостійкість рослин.

5.Строки і норми внесення азотних добрив, на етапах органогенезу при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією

Оскільки практично всі азотні добрива є легкорозчинними, то у разі необхідності невелику частину їх вносять восени (N₁₆P₁₆K₁₆), а решту використовують під час весняно-літніх підживлень у фазах найбільшої потреби їх для росту і розвитку рослин.

1. Восени на бідних ґрунтах і після гірших попередників вно­сять не більше N₃₀. Внесення азоту в таких умовах дає поштовх для росту рослин восени, внаслідок формування більшої кількості листочків (фаза весняне кущення). Підставою для прийняття рішення про внесення азоту є дані ґрунтової діагности­ки.

2. Ранньовесняне (регенеративне) підживлення на II чи III етапі органогенезу відновлює і інтенсифікує процес кущіння, підвищує густоту стеблостою. Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від таких чинників - стану посівів  і часу відновлення весняної вегетації, а також попередника та кількості мінерального азоту в ґрунті. На добре розвинених посівах рекомендується вносити 30% (N_30-60) від повної норми азоту. В залежності від попередника  та мінерального азоту в ґрунті доза азотних добрив (підживлення) буде нівелюватися.  Використовуються такі добрива як: аміачна селітра (локальне внесення) або КАС-28 (крупнокрапельно). До підживлення необхідно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами.

3. Друге підживлення (продуктивне)  - найбільш впливає на врожай зерна, проводять на початку виходу рослин у трубку (IVетап органогенезу). Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближають­ся до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення обприскують  15 %- розчином карбаміду або КАС. Фірма рекомендує  в фазу весняного кущення культури внести препарат АКМ . Застосування препарату АКМ по вегетації  сприяє підвищенню стійкості рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища: - підсилює фотосинтетичну активність рослин, допомагаючи подолати затримки в розвитку; - дозволяє рослині ефективніше використовувати власні гормони,; - зміцнює стінки клітин у рослині, за рахунок цього підвищується стійкість до хвороб; - підвищує ефективність застосування засобів захисту рослин, дозволяючи знизити їх норми витрат;

4.Третє підживлення (якісне) – обприскують посіви пшениці озимої  5 % - розчином карбаміду в період від початку фази колосіння до наливу зерна (VIII-X етап). Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість.

Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і якість.

АКМ- весняне кущення, ДЕЙМОС – прапорцевий лист

6. Значення мікроелементів для пшениці озимої при вирощуванні за інтенсивною технологією, види мікродобрив, строки і норми їх внесення

Пшениця озима ефективно реагує на внесення мікродобрив. За формування низького рівня врожайності зерна (20-30 ц/га) на більшості ґрунтів обмежувальним чинником продуктивності рослин є забезпечення мікроелементами .

Марганець сприяє підвищенню цукру у рослинах пшениці озимої, цим самим забезпечує вищу морозо- і зимостійкість, підвищує врожай. Найбільше рослини його засвоюють від фази кущіння до колосіння. Тому, щоб попередити значне зниження врожаю, крім нанесення на насіння, марганець вносять навесні до першого вузла на стеблі у дозі 1 кг/га. Для нормального розвитку пшениці озимої вміст марганцю у рослинах у фазі кущіння має становити 50-150 мг/кг сухої речовини.

Мідь  (CuSO₄ ) значно впливає на формування генеративних органів, на розвиток і будову клітин рослин, підвищує стійкість до хвороб, вилягання, посухо-, жаростійкість та зимостійкість рослин, сприяє кращому засвоєнню ними азоту. Найбільше міді рослини засвоюють від фази кущіння до колосіння. Для нормального розвитку пшениці озимої вміст міді в ній повинен сягати 4-15 мг/кг сухої речовини.

Бор  (H₃BO₃) сприяє синтезу хлорофілу, впливає на формування генеративних органів, розвиток кореневої системи, особливо молодих коренів.  Нестача бору у живленні рослин виявляється на провапнованих ґрунтах та після внесення високих норм азотних і калійних добрив.

дюйм3  (ZnSO₄) бере участь у багатьох фізіологічних процесах, сприяє росту міжвузлів, підвищує жаро-, посухо- та морозостійкість рослин, вміст білка в зерні, стійкість рослин до ураження хворобами. Особливу увагу на забезпеченість пшениці озимої цинком потрібно звертати під час внесення високих норм азотних і фосфорних добрив, вапнування, низьких температур.